МІЖМОВНІ СЕМАНТИЧНІ СПІВВІДНОШЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ЛЮДИНУ В УКРАЇНСЬКІЙ, РОСІЙСЬКІЙ ТА НІМЕЦЬКІЙ МОВАХ

Автор(и)

  • А. Л. Порожнюк Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна
  • В. В. Горбань Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2414-0627.2015.22.131259

Ключові слова:

фразеологізм, еквівалентність, лакуна, парадигма, лінгвокультурний простір

Анотація

Стаття присвячена зіставному вивченню фразеологічних одиниць, що характеризують людину в російській, українській та німецькій мовах. Розглядаються типи співвідношень фразеологізмів з огляду на структурно-семантичні та функціональні особливості цієї мікросистеми у кожній із мов. Досліджуються еквівалентні, частково еквівалентні, а також безеквівалентні фразеологізми, що представлені лакунами в інших мовах. Аналізуються парадигматичні групи (синонімічні ряди, антонімічні пари) у різних типах семантичних співвідношень фразеологізмів.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-12-12

Номер

№ 22 (2015)

Розділ

ФОНЕТИКА. ЛЕКСИКОЛОГІЯ. СЛОВОТВІР. СИНТАКСИС.

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Записки з українського мовознавства

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).