ЛЕКСИЧНІ ЗАСОБИ СТВОРЕННЯ ЧОЛОВІЧИХ ТА ЖІНОЧИХ ОБРАЗІВ В ІСТОРИЧНОМУ РОМАНІ В. ШКЛЯРА «МАРУСЯ»

Автор(и)

  • О. В. Антонюк Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна
  • М. В. Плахотна Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2414-0627.2015.22.131262

Ключові слова:

лексичні засоби, художній образ, персонаж, порівняння, епітет, означення-характристика

Анотація

У статті проаналізовано лексичні засоби створення чоловічих та жіночих образів в одному з історичних романів В. Шкляра. У створенні образу персонажа, в його змістовній, комунікативній та естетичній цінності велика роль належить портрету персонажа, який подекуди стає одним із найвиразніших елементів у структурі художнього образу. Відомий сучасний письменник В. Шкляр при створенні образів найчастіше використовує різного типу порівняльні конструкції, епітети та означення-характеристики.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-12-12

Номер

№ 22 (2015)

Розділ

ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Записки з українського мовознавства

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).