ВЛАСНІ НАЗВИ В ТЕКСТАХ «ПОВІСТЕЙ БЄЛКІНА» О. С. ПУШКІНА І ПОВІСТЯХ Т. Г. ШЕВЧЕНКА
DOI:
https://doi.org/10.18524/2414-0627.2015.22.131266Ключові слова:
власні імена, антропоніми, топоніми, антропонімна формулаАнотація
У статті розглянуто зіставний аспект у використанні власних імен у текстах прозових повістей О. С. Пушкіна і Т. Г. Шевченка. Відзначено схожість у номінації головних героїв і у варіюванні антропонімної формули. В іменуванні другорядних персонажів автор відзначає відмінності. Так, Шевченко найчастіше використовує антропоніми для іменування другорядних персонажів, а Пушкін надає таким персонажам здебільшого лише апелятивні номінації. У повістях Т. Г. Шевченка, на відміну від «Повістей Бєлкіна» О. С. Пушкіна, наявна велика кількість топонімів.##submission.downloads##
Опубліковано
2015-12-12
Номер
Розділ
ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Записки з українського мовознавства
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).