АНАЛІЗ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ: ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД

Автор(и)

  • Т. П. Беценко Cумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2414-0627.2017.24.131384

Ключові слова:

linguistic cultural analysis of the artistic text, algorithm of linguistic cultural analysis of the text, ethnology, language levels of text analysis

Анотація

У статті розглянуто специфіку лінгвокультурологічного аналізу художнього (поетичного) тексту. З’ясовано зміст цього різновиду роботи з текстом, мету та завдання, подано алгоритм аналізу. Обгрунтовано складники лінгвокультурологічного  аналізу. Лінгвокультурологічний аналіз художнього твору осмислено в аспекті його народознавчих, етнографічних, фольклорних зв’язків.

Ключові слова: лінгвокультурологічний аналіз художнього (поетичного) тексту, алгоритм лінгвокультурологічного аналізу тексту, народознавство, мовні рівні аналізу тексту.

Посилання

Matsko, L. (2011) Linguistic and cultural analysis of literary text [Lingvokulturologihnuj analys hudoznogo textu], Cultura slova, Vup. 75, рр. 56-66.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-06-27

Номер

Том 1 № 24 (2017)

Розділ

ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Записки з українського мовознавства

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).