ВИОКРЕМЛЕННЯ ПОНЯТТЯ ОСВІТЯНСЬКОГО МЕРЕЖЕВОГО ДИСКУРСУ: РОЗМЕЖУВАННЯ ПОНЯТЬ «ПЕДАГОГІЧНИЙ ДИСКУРС», «НАУКОВИЙ ДИСКУРС» І «ОСВІТЯНСЬКИЙ МЕРЕЖЕВИЙ ДИСКУРС»

Анотація

Стаття присвячена виокремленню з традиційних науково і педагогічного дискурсів нового дискурсу – освітянсього мережевого, який є абсолютно новою, раніше не дослідженою одиницею, та надана спроба його характеристики за класичною усталеною схемою структурування дискурсів. У сучасному світі цифровізації та автоматизації різноманітних процесів наука та освіта не стоять осторонь, а вчитель – в авангарді змін, отже, і науковий, і педагогічний дискурси зазнають не лише формальних, а й якісних змін, які викликані пошуком нової освітньої парадигми, принципів та підходи до організації навчального процесу, а також методів, форм і засобів навчання студентів, впровадження технологічних інновацій, що сприятиме підвищенню якості освіти. Усе це не могло не змінити докорінно структури цих дискурсів та призвести до формування нових. Метою дослідження є виділення освітнього мережевого дискурсу в окрему структурну одиницю. Завдання: проаналізувати онлайн-«життя» українських освітян і на основі цього дослідження описати структуру освітнього мережевого дискурсу. Об’єктом дослідження є освітній мережевий дискурс, а предметом дослідження – визначення основних диференційних ознак, притаманних будь-якому дискурсу. Фактичний матеріал – добірка матеріалів із соціальних мереж «Intagram», «Facebook», «YouTube», «TikTok». Загалом опрацьовано понад 500 сторінок як відомих і помітних в українському освітньому просторі постатей (офіційні сторінки І. Д. Фаріон та О. М. Авраменко), так і маловідомих. Серед загальнонаукових методів використовувалися аналіз, синтез, індукція, дедукція, спостереження, зокрема не включені (спостереження за офіційними сторінками); описовий. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що воно є першою спробою дослідження освітнього мережевого дискурсу, який широко представлений у сучасному суспільстві, як не суто інституційного, аргументативного, інформаційного, соціально-ритуального інституційно-побутового опосередкованого типу дискурсу.